Зайців Василь Олександрович [28.12.1910(10.1.1911), село Семибратське, нині Коломенського району Московської області, — 19.5.1961, Коломна], двічі Герою Радянського Союза (5.5.1942 і 24.8.1943), полковник (1946). Член КПРС з 1932. Народився в селянській сім'ї, був робочим. З 1932 в Радянській Армії, закінчив Луганську військово-авіаційну школу пілотів (1933) і Борісоглебськую військово-авіаційну школу (1936). Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 командував ескадрильєю, був штурманом і заступником командира винищувального авіаційного полку, в 1942—44 командував 5-м-код гвардійським винищувальним авіаційним полком, в 1944—45 заступник командира авіаційної дивізії. Брав участь в боях під Москвою, Сталінградом, при звільненні України і на території Німеччини. Зробив понад 400 бойових вильотів, провів 163 повітря бою, збив особисто 34 літаки противника і 19 в групі з ін. льотчиками. Змусив 2 ворожих винищувача приземлитися на радянський аеродром. З вересня 1946 в запасі по хворобі. Нагороджений орденом Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, Орденом Вітчизняної війни 1-ої міри, орденом Богдана Хмельницького 2-ій мірі і медалями.
