Заззо Рене
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Заззо Рене

Заззо (Zazzo) Рене (р.27.10.1910, Париж), французький психолог, глава паризької школи генетичної психології. Учень А. Балона . Викладає в інституті психології Сорбонни (з 1937; професор з 1947). Займається переважно проблемами психічного розвитку дитяти, які прагне вирішити на основі принципів діалектичного матеріалізму. Один з основних методів З. — порівняльне дослідження розвитку гомозиготних близнят. Виходячи з того, що соціальність поміщена в самій природі людини і ще до виникнення мови обумовлює сенсрмоторні прояви дитяти, З. в протилежність школі Е. Дюркгейма розглядає психічний розвиток дитяти не як перехід від несоціального до соціального (зменшення коефіцієнта егоцентризму), а як послідовність різних форм соціальності. Згідно З., спадковість і середовище суть змінні, дія яких кінець кінцем залежить від стосунків особи з тими, що оточують. Встановлення асиметричних стосунків усередині пари близнят З. вважає важливим чинником формування кожного з них як своєрідній особі, не дивлячись на тотожність багатьох психофізіологічних характеристик. З 1960-х рр. З. працює в області дефектології.

  Соч.: La devenir de l''intelligence, P., 1946; Les jumeaux, le couple et la personne, v. 1—2, P., 1960; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Стадії психічного розвитку дитяти, в збірці: Розвиток дитяти, М., 1968.

  Л. І. Анциферова.