Задар (Zadar), місто в Югославії, в Соціалістичній Республіці Хорватії, на побережжі Адріатичного моря. 43,2 тис. жителів (1971). Транспортний вузол — же.-д.(железнодорожний) станція, порт, аеродром. Центр району виноградарства і насадження оливи. Тютюнова, джутова, маслобойная, виноробницька і спирто-горілчана (в т.ч. виробництво лікеру «Мараськин»), рибоконсервна, машинобудівна промисловість. З. — туристський центр.(центральний) У місті є Народний, Археологічний і Морський музеї. У З. — філософський факультет Загребського університету . Одін з прадавніх європейських міст.
Як поселення З. відомий з 4 ст В середні віки — крупне торгівельне місто, центр Далмацин. У 1409 захоплений Венецією, в 1797 — Австрією. У 1918, після розпаду монархії Габсбургськой, окупований італійськими військами. Рапалльським мирним договором 1920 між Італією і Югославією оголошений вольним містом під суверенітетом Італії. За Паризьким мирним договором 1947 з Італією З. був переданий Югославії.
В З. збереглися залишки римських тріумфальних арок, форуму і акведука, церква-ротонда св. Доната (нині Археологічний музей; 810—815), романські базіліки св. Кршевана (12 ст), св. Стошия (12—13 вв.(століття); у інтер'єрі — фрагменти вівтаря роботи Ст Карпаччо, біля 1480), св. Марії (11 ст, фасад в стилі ренесансу — 16 ст), св. Шимуна (12 ст, перебудована у стилі барокко в 17 ст), кріпосні ворота в стилі ренесансу («Порту Терраферма»; 1543, архітектор М. Санмікелі), удома в стилях венеціанської готики і ренесансу і ін.
