Журналістська освіта, система підготовки літературних співробітників газет, журналів, радіомовлення і телебачення, а також редакторів масової літератури.
Перші вузи по підготовці журналістів виникли в 2-ій половині 19 ст в США і Германії. На початку 20-х рр. 20 ст вище Ж. о. отримав розвиток також у Франції, Італії, Великобританії, Японії, Китаї і ін. країнах. У дореволюційній Росії не було вузів, що готують журналістів. У СРСР ЖЕ. о. як самостійна галузь освіти виникло в перші роки Радянської влади. У 1918—21 підготовка працівників друку здійснювалося на курсах при Комуністичному університеті ім. Я. М. Свердлова і Російського телеграфного агентства (ЗРОСТАННЯ). У 1921 створений Московський інститут журналістики (згодом Всесоюзний комуністичний інститут журналістики ім. «Правди» — ВКИЖ), в 1924 — газетні секції в Комуністичних університетах трудящих Сходу і національних меншин Заходу (обидва в Москві). Велике значення мало постанову ЦК ВКП (б) від 11 листопада 1930 «Про кадри газетних працівників». У 30-і рр. в Москві, Ленінграді, Харкові, Мінську, Алма-Аті, Свердловську і Куйбишеве були організовані Комуністичні інститути журналістики (КИЖ), в краєвих і обласних комуністичних інститутах — газетні відділення, в Москві — Редакційно-видавничий інститут; існувала мережа технікумів друку, обласних, краєвих і республіканських газетних шкіл. В кінці 30-х рр. КИЖ були закриті, деякі з них (Ленінградський і Свердловський) реорганізовані у відділення журналістики при філологічних факультетах університетів. У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 підготовка журналістів здійснювалася на Центральних газетних курсах при ЦК ВКП (б), на республіканських, краєвих і обласних курсах. У післявоєнні роки у Вищій партійній школі (ВПШ) при ЦК КПРС, в республіканських і багато міжобласних партшколах відкрилися редакторські відділення. В кінці 40-х рр. у ряді університетів створені газетні відділення, а в 50—60-і рр. — факультети журналістики.
Вище Ж. о. передбачає вивчення (протягом 5 років) циклу суспільних, економічних і філологічних дисциплін, а також спеціальних (марксистсько-ленінське вчення про друк, теорія і практика друку, історія російської журналістики, зарубіжна комуністична і робоча преса літературне редагування і ін.) і прикладних (машинопис, стенографія, фотосправа). Майбутні журналісти спеціалізуються (спецкурси, спецсемінари) в освітленні питань економіки, партійного життя, культури і побуту, літератури і мистецтва, міжнародного життя, а також в певних жанрах; проходят практику у відповідних відділах місцевих і центральних газет, у видавництвах, редакціях радіомовлення і телебачення.
В 1971/72 учбовому р. факультети журналістики були в Московському, Ленінградському, Київському, Львівському, Уральськом (Свердловськ), Білоруському (Мінськ), Казахському (Алма-Ата), Азербайджанському (Баку), Ташкентському університетах, відділення журналістики — у Вільнюському, Воронежському, Далекосхідному (Владивосток), Іркутськом, Казанському, Латвійському (Рига), Ростовському, Тбіліському і Томську університетах, спеціалізації — в Єреванському і Таджицькому (Душанбе) університетах. Отримало розвиток заочноє і вечірнє Ж. о. в університетах. Заочне і вечірнє відділення є в Московському поліграфічному інституті. Аспірантура по журналістських дисциплінах організована в Московському, Ленінградському, Київському, Уральськом і ін. університетах.
В ін. соціалістичних країнах підготовка журналістів здійснюється на факультетах або відділеннях журналістики в університетах: у Чехословакії — в Празі і Братиславі, в ГДР(Німецька Демократична Республіка) — в Лейпцігу, в Румунія — в Бухаресті, в Болгарії — в Софії, в МНР(Монгольська Народна Республіка) — в Улан-Баторі, в КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка) — в Пхеньяні, в Польщі — в т.з. Студії журналістики (Варшава) і ін. За рішенням Міжнародної організації журналістів в 1962 в Будапешті створена журналістська школа для студентів з африканських країн.
Факультети і відділення журналістики є в багатьох університетах капіталістичних країн: США, Великобританії, Франції, Італії, Австрії, Бразилії, Чилі, Мексики, Японії, Індії, Туреччини і ін. У 1957 за участю ЮНЕСЬКО створений в Страсбурзі Міжнародний центр по вищому Ж. о., в роботі якого беруть участь журналісти багатьох країн, у тому числі СРСР і ін. соціалістичних держав. У 1961 за допомогою ЮНЕСЬКО утворені такі ж міжнародні центри при університеті (Сенегал) Дакара — для африканських країн і в Кито (Екуадор) — для Латинської Америки.
