Жуків Гаврило Васильович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Жуків Гаврило Васильович

Жуків Гаврило Васильович [12(24) .3.1899, с. Березовий Гай, нині Волжського району області Куйбишевськой, — 8.1.1957, Одеса], радянський воєначальник, віце-адмірал (1944). Член КПРС з 1919. У ВМФ(військово-морський флот) з 1918. Брав участь в Громадянській війні 1918—1920 на Східному фронті. Закінчив училище комскладу флоту (1925) і артилерійський клас курсів удосконалення комскладу (1927). У 1937—39 командував крейсером «Максим Горький», в 1939—40 командир загону учбових кораблів Балтійського флоту і комендант Північно-західного укріпрайону Чорноморського флоту. З березня 1940 командир Одеської військово-морської бази. На цьому посаді в період Великої Вітчизняної війни 1941—45 брав участь в обороні Одеси (1941). З грудня 1941 заступник командувача Чорноморським флотом по сухопутній обороні головний бази — Севастополя, один з керівників його героїчної оборони. З квітня 1942 командир Туапсинськой військово-морський бази. У 1945 командир Одеської військово-морської бази. У 1946—48 на командних посадах Тихоокеанського флоту. З вересня 1948 начальник Чорноморського вищого військово-морського училища. З 1951 у відставці по хворобі. Нагороджений 3 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденом Нахимова 1-ої міри і медалями.