Жуків Євгенії Михайлович [р. 10(23) .10.1907, Варшава], радянський історик, академік АН(Академія наук) СРСР (1958; член-кореспондент 1946). Член КПРС з 1941. З 1929 вів педагогічну роботу в Ленінградському східному інституті і Ленінградському університеті. У 1943—50 директор Тихоокеанського інституту АН(Академія наук) СРСР. З 1946 завідувач кафедрою Академії суспільних наук при ЦК КПРС. У 1957—71 академік-секретар Відділення історії АН(Академія наук) СРСР. З 1968 директор інституту загальної історії АН(Академія наук) СРСР. Один з представників радянської школи японоведов, розробив низку основних запитань історії Японії, особливо в новий і новітній час (загальна характеристика процесу історичного розвитку Японії, історія японського мілітаризму і ін.). Йому належать роботи по міжнародних відносинах новітнього часу і колоніальним проблемам, по загальних методологічних питаннях історії, по проблемах періодизації історії. У числі новітніх робіт Же. — «Сучасна історична наука і ленінізм», в збірці: «Ленін і сучасна наука», книга 1, М., 1970 (список основних праць Же. до 1967 див.(дивися) в журналі «Народи Азії і Африки», 1967 № 6). Же. — головний редактор «Усесвітньої історії» (1955—65) і «Радянської історичної енциклопедії» (з 1958). Нагороджений 3 орденами, а також медалями.
