Жуковського теорема, теорема про підіймальній силі, що діє на тіло, що знаходиться в плоскопаралельному потоці рідини або газу. Згідно з цією теоремою, підіймальна сила, що діє на тіло в потоці рідини або газу, обумовлена пов'язаними з обтічним тілом вихорами (приєднаними вихорами), причиною виникнення яких є в'язкість рідини. Наявність цих вихорів приводить до обтіканню крила потоком з відмінною від нуля циркуляцією швидкості . Сформулірована Н. Е. Жуковським в 1904.
Якщо сталий плоскопаралельний потенційний потік (див. Потенційний перебіг ) нестискуваної рідини набігає на нескінченно довгий циліндр перпендикулярно його створюючим, то на ділянку циліндра, що має довжину уздовж створюючої, рівну одиниці, діє підіймальна сила Y, рівна твору щільності (середовища на швидкість v потоку на нескінченності і на циркуляцію Г швидкості по будь-якому замкнутому контуру, що охоплює обтічний циліндр, тобто Y =r vГ. Напрям підіймальної сили виходить з напряму вектора швидкості на нескінченності поворотом його на прямий кут проти напряму циркуляції. Ж. т. справедлива і при дозвуковому обтіканні профілю стискуваною рідиною (газом). Для звукової і надзвукових швидкостей обтікання Ж. т. в загальному вигляді не може бути доведена.
Же. т. лягла в основу сучасної теорії крила і грібного гвинта. З допомогою Ж. т. можуть бути обчислені підіймальна сила крила кінцевого розмаху, тяга грібного гвинта, сила тиску на лопатку турбіни і компресора і ін.
Літ.: Жуковський Н. Е., О приєднаних вихорах, Полн. собр. соч.(вигадування), т. 5, М. — Л., 1937; Лойцянський Л. Р., Механіка рідини і газу, 2 видавництва, М., 1957.
