Жув Пьер Жан
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Жув Пьер Жан

Жув (Jouve) Пьер Жан (р. 11.10.1887, Аррас), французький письменник, перекладач. У 1911—13 прилучився до унанімізму . В роки 1-ої світової війни 1914—18 в Швейцарії зближувався з Р. Ролланом, розділяв його антивоєнні погляди, написав про нього книгу «Живого Р. Роллан» (1920). Переживши в середині 20-х рр. духовну кризу, відрікся від своїх колишніх вигадувань; релігійно-містичні умонастрої поєднуються з фрейдистськими тенденціями в романах «Паоліна 1880» (1925), «Вагадю» (1931), «Криваві історії» (1932) і збірках віршів «Одруження» (1928), «Кривавий піт» (1934), «Небесна матерія» (1937), «Змилуйся, господи» (1938). В період 2-ої світової війни 1939—45, після капітуляції Франції в 1940, знаходячись в Женеві, виступив як один з крупних ліриків (збірка «Паризька богоматір», 1944) і публіцистів Опору. Роздуму про долю особи, втягнутої в катастрофи століття, які малюються йому передвістям Апокаліпсису, пронизують і пізня творчість Же. (збірки віршів «Діадема», 1949, «Ліричне», 1956).

  Соч.: Poésie, t. 1—3, P., 1964; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Госпіталь, М., 1929; у збірці: Сучасна революційна поезія Заходу, М., 1930; [Вірші], у збірці: Я пишу твоє ім'я, Свобода. Французька поезія епохи Опору [М., 1968].

  Літ.: Історія французької літератури, T.4, M., 1963; STAROBINSKIJ., Alexandre P., Eigeldinger М., P. J. Jouve, poète et romancier, Nchât., 1946; Micha P., P. J. Jouve [P., 1956] (Collection Poètes d''aujourd''hui № 48).

  С. І. Веліковський.