Жертвопринесення, істотна частина релігійного культу; полягає в приношенні дарів різним духам, предметам, що обожнюють, богам, святим і інше. Походження Ж. пояснювалося вченими по-різному: одні пов'язували його виникнення із звичаєм годування померлих (австралійський етнограф Би. Спенсер), інші з традиціями підлещування і умилостивлення духів (англійський етнограф Е. Тайлор), спільних родових трапез (шотландський учений Р. Сміт) з вірою в чаклунську силу жертовної тварини і ін. Же. — дуже складне явище, і коріння його всіляке. Прадавні форми Ж.: годування небіжчиків і годування фетишів (див. Фетишизм ), умилостивлююче і спокутне Ж., жертва первінок (обрядове зняття табу, накладеного тимчасово на продукти збирача або землеробства, на приплід стад і ін.). З зародженням суспільної нерівності, в рабовласницьких, феодальних і капіталістичних суспільствах професійні служителі культу вимагали від віруючих усе більш рясних жертв духам і богам; звідси звичаї «вкладів», пожертвувань і подарували (в давнину на користь храмів, пізніше — церкви, монастирів); з них склалися величезні володіння, що служили, наприклад, в середньовічній Європі і на Русі основою економічної могутності церкви. У історії всіх релігій відомі найрізноманітніші форми Ж. — від простих і безневинних («бризкання» або «узливання» на честь духів і богів перед їдою і питтям) до кривавих і жорстоких людських Же. в ряду древніх народів і «гекатомб» (заклання 100 биків) на античному світі. Особливо бузувірськими формами Ж. були принесення в жертву богам дітей (Древня Фінікія, Карфаген), релігійне самогубство (Індія, Японія), самооськопленіє (культ Кибели в Малій Азії, скопці в царській Росії). Різновидом Же. можна вважати присвячення духам живих тварин (Сибір), чернецтво, релігійний аскетизм, пости і ін. Пом'якшені форми Ж. — символічні жертви з паперу (Китай), приношення вставних предметов і ін. Пережитки Ж. у тій або іншій формі збереглися і в сучасних релігіях: розпалювання свічок і лампад, освячення їжі і ін.
Літ.: Токарев С. А., Ранні форми релігії і їх розвиток, М., 1964; його ж, Релігія в історії народів світу, М., 1964; Каждан А. П., Релігія і атеїзм на стародавньому світі, М., 1957; Фрезер Д., Золота гілка, пер.(переведення) з англ.(англійський), ст 1—4, М., 1928; Штернберг Л. Я., Первісна релігія в світлі етнографії, Л., 1936.
