Женевська конференція з роззброєння 1932-35
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Женевська конференція з роззброєння 1932-35

Женевська конференція з роззброєння 1932—35, міжнародна конференція із скорочення і обмеження озброєнь, скликана за рішенням Ради Ліги Націй; почала роботу після тривалого підготовчого періоду 2 лютого 1932 в Женеві за участю 63 держав; з них 9 (СРСР, США, Афганістан, Бразилія, Єгипет, Коста-Ріка, Мексика, Туреччина, Екуадор) в Лігу Націй не входили. Головні імперіалістичні держави прагнули використовувати конференцію для ослабіння своїх можливих противників і посилення власної військової потужності. Французька делегація добивалася збереження військової переваги над Німеччиною, отриманої Францією по Версальському мирному договору 1919 . Цієї мети служив один з французьких планів («План Тардье»), що передубачав створення під егідою Ліги Націй міжнародної армії, в якій керівна роль належала б Франції. Німецька делегація виступила з вимогою «рівності в озброєннях»; не добившись задоволення цієї вимоги, прийшло в Германії до влади фашистський уряд заявив в жовтні 1933 про відмову брати участь в роботі конференції і про вихід Німеччини з Ліги Націй. Делегація Великобританії направляла зусилля на те, щоб будь-які заходи по роззброєнню не ослабили її імперських позицій і морської могутності. Цій меті по суті служив висунутий в березні 1933 англійський план («План Макдональда»), що передубачав граничні цифри сухопутних озброєних сил європейських країн без якого-небудь обгрунтування їх певними критеріями і надавав Великобританії і США великі переваги у військово-морських і військово-повітряних силах (цей план був прийнятий 8 червня 1933 Генеральною комісією Ж. до. по р. за основу майбутньої конвенції по роззброєнню).

загрузка...

  Єдиним учасником конференції, послідовно що добивався вирішення проблеми роззброєння, був Радянський Союз. 18 лютого 1932 СРСР запропонував, щоб конференція поклала в основу своєї роботи принцип загального і повного роззброєння, і вніс на її розгляд два проекти (про загальне, повне і негайне роззброєння і про прогресивно-пропорційне скорочення озброєних сил); проте вони не були прийняті конференцією. У лютому 1933 сов.(радянський) делегація запропонувала проект декларації про визначення агресії, який також не був прийнятий, але СРСР уклав з рядом держав конвенції про визначення агресії. Позиція західних держав завела Ж. до. по р. в безвихідь. Радянський Союз, прагнучи використовувати будь-яку можливість для ослабіння гонки озброєнь і пом'якшення міжнародної напруженості, запропонував на останній сесії Генеральної комісії Ж. до. по р. (29 травня — 11 червня 1934) перетворити цю конференцію «на перманентну конференцію світу», що періодично збирається, у функції якої входила б вироблення заходів щодо охорони безпеки всіх держав. Але і ця пропозиція була відхилена. У 1935 Же. до. по р. припинила роботу.

  Публ.: 50 років боротьби СРСР за роззброєння. 1917—1967. Сб. док-тов, М., 1967; League of Nations. Conference for the reduction and limitation of armaments. Conference documents, v. 1—3, Gen., 1932—36.

  Д. Асанов.