Железняков Анатолій Григорович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Железняков Анатолій Григорович

Железняков Анатолій Григорович [20.4(2.5) .1895, с. Федоськино, нині Московської області, — 26.7.1919, нині р. Верховцево Дніпропетровської області], герой Громадянської війни 1918—20. Народився в сім'ї селянина, був робочим, кочегаром на торгівельних судах. З 1915 на Балтійському флоті. У 1917 належав до групи анархістів, що підтримували більшовиків. Брав участь в Жовтневому озброєному повстанні і штурмі Зимового палацу, був делегатом 2-го Всеросійського з'їзду Рад. У січні 1918, будучи начальником караулу Таврійського палацу, запропонував контрреволюційним депутатам Засновницьких зборів покинути палац. Брав участь в Громадянській війні на Україні: у січні 1918 на посаді комісара Дунайської флотилії проти військ Центральної ради і румунських інтервентів, в березні 1918 проти австро-німецьких окупантів як начальник Бірзульського укріпленого району. Потім командував полком 16-ої стрілецької дивізії, був на підпільній роботі в Одесі. З травня 1919 командував бронепоїздом в боях проти грігорьевцев, а пізніше в боях проти денікінців у складі 14-ої армії. Був смертельно поранений в бою в станції Верховцево. Похований в Москві на Ваганьковськом кладовище.

 

А. Р. Железняков.