Жваво Іван Никифорович [р. 11(24) .10.1910, с. Жорніще Вінницької області], полковник (1944), двічі Герою Радянського Союза. Член КПРС з 1940. З 1930 в Радянській Армії. Закінчив бронетанкове училище (1935) і бронетанкові курси (1939). Брав участь в боях на р. Халхін-Гол . Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 прошел дорога від заступника командира батальйону до командира танкової бригади. За уміле управління діями 69-го танкового полку при захваті і утриманні р. Казатіна 10 січня 1944 привласнено звання Героя Радянського Союзу, а 26 квітня 1944 за успішне форсування рр. Дністер і Лозина і оволодіння м. Чернівці йому повторно було привласнено це звання. Після війни закінчив академічні курси при Військовій академії бронетанкових військ (1948). Нагороджений 2 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 2-ої міри, Богдана Хмельницького 2-ої міри, Вітчизняної війни 1-ої міри, Червоної Зірки і медалями. З 1956 в запасі.
