Жаррі (Jarry) Альфред (8.9.1873, р. Лаваль, деп. Майенн, — 1.11.1907, Париж), французький письменник. Придбав популярність гротесково-комічним фарсом «Юбю-король» (1896). Образ його аморального і безжалісного героя, що типізується у дусі гиньоля, містить критику буржуазного світу. У «Альманахах папи Юбю» (1899) і в п'єсі «Юбю в рабстві» (1900) Же. сатирично викриває суспільно-політичні і етичні засади сучасної йому Франції. Опублікував романи «Дні і ночі» (1897) і «Надчоловік» (1902). У «Діяннях і думках доктора Фостролля, патафізіка» (1898) висміюється обивательський «здоровий глузд». Експериментальна творчість Же., пройняте духом заперечення, зробило вплив на Р. Аполлінера, Е. Іонесько, А. Адамова, Л. Арагона і ін.
Соч.: Œuvres complètes, v. 1—8, P., 1948.
Літ.: Історія французької літератури, т. 3, М., 1959; то ж, т. 4, М., 1963; Балашов Н. І., Аполлінер і його місце у французькій поезії, в кн.: Аполлінер Р., Вірші, М., 1967; Lot F., Alfred Jarry, son œuvre, P., 1934; Levesque J. H., Alfred Jarry [P., 1954] [P., 1967]; Perche L., Jarry, P., 1965.
