Гиньоль (Guignol), 1) персонаж французького театру ляльок. Належить до вигляду т.з. верхових ляльок. Маску Р. створив Л. Мурге, що відкрив в 1804 власний театр в Ліоне і що ставив тут свої п'єси за участю Р. Спектаклі, головним героєм яких був життєрадісний, дотепний і цинічний ліонський кустар, насичені політичною і побутовою сатирою, користувалися особливо великим успіхом під час Липневої революції 1830. Образ Р. став таким же популярним, як Петрушка в Росії, Гансвурст в Германії, Панч в Англії.
Літ.: Ducret Е., Le Théâtre de Guignol, P., 1914.
2) Найменування п'єс, спектаклів і окремих сценічних прийомів, основою яких є зображення різних злочинів, злодійств, биття і тортур і т.п. Походить від назви театру «Гран Гиньоль», відкритого в 1899 в Парижі. Затвердженню Р. серед буржуазних глядачів, що шукали сильних відчуттів, сприяли драматургія О. Замітання, М. Моррея, А. де Лорда, переробки творів Е. По. У 20-і рр. 20 ст театри, подібні «Гран Гиньолю», виникали в Італії, Німеччині. У репертуарі театру «Гран Гиньоль» — розважальні фарси, «жорстокі» мелодрами і т.п., аморальні і антигуманістичні по спрямованості.
В Росії спектакль типа Р. (перевідна п'єса «Клуб самовбивць») був поставлений в 1908 режисером В. Р. Гардіним і показаний на будівельній виставці в Петербурзі.
Літ.: Antona-traversi С., Histore du Grand-guignol, P., 1933; Бояджієв Р., Театральний Париж сьогодні, [М.], 1960, с. 15—20.
