Жаростійкі сплави, окалиностійкі сплави, металеві сплави, стійкі проти інтенсивної корозії на повітрі або в ін. газових середовищах при високих температурах. Же. с. застосовуються як конструкційний матеріал для слабо навантажених деталей нагрівальних пристроїв і енергетичних установок, а також для виготовлення нагрівальних елементів опору. Ж. с. мають нікелеву, залізну або залізо-нікелеву основу і містять до 30% хрому. Деякі Ж. с. леговані також алюмінієм або кремнієм. При нагріві на їх поверхні утворюються щільні захисні плівки, що складаються з продуктів взаємодії компонентів Же. с. з компонентамі газового середовища. Як правило, це окисні плівки з переважним вмістом оксидів легуючих елементів (хрому, алюмінію і ін.), термодинамічно стійкіших, ніж оксиди елементів основи. Захисна роль плівки залежить від її щільності і міцності зчеплення з основним металом.
Літ.: Ігнатов Д. Ст, Шамгунова Р. Д., Про механізм окислення сплавів на основі нікелю і хрому, М., 1960; Еванс Ю. P., Корозія і окислення металів, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1962.
