Жаров Олександр Олексійович [р. 31.3(13.4) .1904, д. Семеновськая, нині Можайського району Московської області], російський радянський поет. У комсомолі з 1918. Член КПРС з 1920. Вчився в МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова), займався в поетичному семінарі Ст Я. Брюсова. Почав друкуватися в 1921. Належав до плеяди комсомольських поетів. У 1925 опублікував книгу віршів «Льодохід» (з передмовою А. Ст Луначарського); окремими виданнями виходили поеми «Комсомолець» (1924), «Майстер Яків» (1924), «Азіати» (1925), найпопулярніша поема Ж. — «Гармонія» (1926). У 30-х рр. створив поеми «Два паспорти», «Сентиментальний друг», «Варя Одінцова» (1938). У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 Же. знаходився у військово-морському флоті, що діяв. Написав багато патріотичних віршів і поеми про героїв-моряків: «Багатир» (1942), «Керім» (1942), «Борис Сафонов» (1944). Починаючи з піонерської пісні «Здійміться вогнищами», Же. створив широко популярні пісні: «Заповітний камінь», «Сумні верби», «Ми за мир», «Ходили ми походами», «Де ти, ранок ранній?» і ін. Багато працює в жанрі політичного плаката. Нагороджений 4 орденами, а також медалями.
Соч.: Ізбр. проїзв.(твір), т. 1—2, М., 1954; На землі, в небесах і на морі. Нові вірші, М., 1960; Вірші. Пісні. Поеми. [Предісл. М. Матусовського], М., 1964; Заповітний камінь, М., 1967; Країна юності 1921—1968, [Вступ. ст. П. Железнякова], М., 1968.
Літ.: Тарасенков Ан., Російські поети XX століття. 1900—1955, Бібліографія, М., 1966.
