Жаков Олег Петрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Жаков Олег Петрович

Жаков Олег Петрович [р. 19.3(1.4) .1905, Сарапул, нині Удмуртською АССР], російський радянський актор, народний артист СРСР (1960). Закінчив кіновідділення Ленінградського технікуму сценічних мистецтв (1929). З 1925 знімається в кіно. Перша значна роль — радист Курт Шефер у фільмі «Семеро сміливих» (1936). У цій і наступних ролях виявилася характерна для Ж. манера виконання — стриманість, поглиблений психологізм. Грав ролі: Ян Драудін («Ми з Кронштадта», 1936), Тойво Антікайнен («За Радянську Батьківщину», 1937), Рольф («Професор Мамлок», 1938), Пауль («Болотяні солдати», 1938), Томілін («Мужність», 1939), Костриць («Підводний човен Т-9», 1943), Жайворонків («Березень — квітень», 1944), Яніс («Сини», 1946), Дудирев («Суд»), Гастев («Дорога до причалу», обидва в 1962). Створив багатопланові образи негативних персонажів — доцента Воробйова («Депутат Балтіки», 1937), Боровського («Великий громадянин», 1938—39). Краща роль Же. — Федір Таланов у фільмі «Навала» (1945; Державна премія СРСР, 1946). У 1970 зіграв роль Барміна у фільмі «Біля озера» (Державна премія СРСР, 1971). Нагороджений 3 орденами.

  Літ.: 3ак М., Сосновський І., Заслуженого на артиста РРФСР Олега Петрович Жаков, М., 1951.

  О. Ст Якубович.

О. П. Жаков у фільмі «Дорога до причалу». 1962 (справа — Б. Ф. Андрєєв).

О. П. Жаков.