Ефармонія рослин (від греч.(грецький) epí — на, над, при, після і harmonía — зв'язок, гармонія), пристосованість головним чином зовнішнього вигляду і анатомічної структури вегетативних органів рослини до умов проживання. Комплекс пристосовних (ефармонічеських) ознак часто виявляється конвергентно схожим в рослин, що живуть в схожих умовах, але абсолютно неродинних між собою (наприклад, кактуси і суккулентниє молочаї), і служить головною підставою для виділення крупних категорій життєвих форм рослин. Термін «Е.» ввів в ботаніку данський учений І. Е. Вармінг (1895), що запропонував ефармонічеськую класифікацію життєвих форм рослин.
