Етногеографія, наукова дисципліна, розташована на стику етнографії з географією. Вивчає географічне розміщення етнічних общностей, особливості їх розселення і територіальних взаємин в тісній залежності від соціально-економічних, політичних, природних і інших чинників; при цьому враховуються характер розселення (наприклад, осілий або кочовий), міра освоєння території, щільність населення і т. д.
Найважливіші завдання Е. — визначення національного складу країн світу, встановлення динаміки чисельності окремих народів і їх етнографічних груп (а також расових, мовних, релігійних і інших груп) в країнах їх основного розселення і за їх межами. У Е. входять етнічна картографія і етнічна демографія. Е. тісно пов'язана також з розділами антропології, що вивчають поширення людських рас, і лінгвогеографієй, що вивчає розміщення мов народів світу. У СРСР (з 1950-х рр.) опубліковано значне число звідних етнографічних карт, а також ряд узагальнювальних робіт, в яких розроблені принципи виділення і класифікації етнічних общностей, виділення етнічних територій і т. д.
Літ.: Брук С. І., Козлів Ст І., Льовін М. Р., Про предмет і завдання етногеографії, «Радянська етнографія», 1963 №1.
