Ескімоська мова
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ескімоська мова

Ескімоська мова, мова ескімосів, що живуть в СРСР в межах Чукотського автономного округу, а також в Гренландії, на Алясці, в Канаді. Загальна чисельність близько 90 тис. чоловік (1975, оцінка), чисельність азіатських ескімосів — близько 1,3 тис. чоловік (1970, перепис). Відноситься до ескімосько-алеутським мовам . Об'єднує більше 20 що сильно розійшлися в результаті відособленого розвитку діалектів, з яких багато хто, по суті, є самостійними мовами. У мовах азіат, ескімосів (СРСР) виділяються 3 основних діалекту: чаплінський (лежачий в основі письмової мови), науканський і вимираючий діалект сиреникських ескімосів. Писемність у азіатських ескімосів існує з 1932 на базі латинського алфавіту, а з 1937 — на російській графічній основі. Із зарубіжних ескімосів писемність мають гренландські ескімоси.

  Літ.: Меновщиков Р. А., Граматика мови азіатських ескімосів, ч. 1—2, М. — Л., 1962—67; Рубцова Е. С., ескімосько-російський словник, М., 1971; Кleiпschmidt S. P., Grammatik der grönländischen Sprache, B., 1851; Schultz-zorentzen C. W., A grammar of the West Greenland language, Kbh., 1945.

  І. Цветковський.