Еріставі Рафаел Давидович (9(21). 4. 1824, с. Чала, Кахетія, — 19. 2 (4. 3). 1901, р. Телаві), грузинський поет. Вірші Е. з'явилися у пресі в 1854. Починаючи з 60-х рр., під впливом групи письменників «Тергдалеулебі», Е. відійшов від камерних мотивів і звернувся до цивільної поезії. Провідною темою його творчості стало важке життя селянства («Прохачка у судді», що «Просить і жебрак», «Картина», «Думи Сесиі», «Велика сім'я» і ін.). Гарячою любов'ю до Грузії, жаданням національного відродження пройняті вірші «Рідна мова», «Батьківщина хевсура» (1881), що зіграли видну роль в підйомі національної самосвідомості грузинського народу. Багата поетична мова Е. несе на собі сліди впливу грузинської народної поезії. Переклав грузинською мовою твори російських і західноєвропейських класиків. Е. виконав велику роботу як етнограф і збирач фольклору.
Соч.: у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ізбр. проїзв.(твір), Тб., 1958.
Літ.: Барамідзе А., Радіані Ш., Жгенті Б., Історія грузинської літератури, Тб., 1958.
