Еритрема (від греч.(грецький) erythrós — червоний і háima — кров), дійсна поліцитемія, хвороба Вакеза (по імені що описав її в 1892 французьких лікарки А. Вакеза), хронічне захворювання кровотворної системи, що характеризується збільшенням кол-ва еритроцитів і об'єму плазми крові, а також лейкоцитів і тромбоцитів; відносять до групи лейкозу . Течія — відносно доброякісне. Основні прояви: темно-червоний колір шкіри, підвищення артеріального тиску, схильність до кровотеч, тромбозів, збільшення селезінки. У розпізнаванні Е. важливу роль грає цитологичеськоє вивчення кісткового мозку. Лікування — кровопускання, цитостатічеськие засоби.
Літ.: Горобців А. І., Діамант М. Д., Патогенез і терапія лейкозу, М., 1976.
