«Тергдалеулебі», (буквально — що випив воду Тереку, тобто що побував в Росії), революційний демократичний суспільно-ідейний перебіг 60—70-х рр. 19 ст в Грузії, основні положення якого розділяли представники передовий вантаж.(грузинський) інтелігенції, що здобули вищу освіту головним чином в Росії, т.з. грузинські шестідесятникі. Діячами «Т.» були І. Чавчавадзе, А. Церетелі, Р. Церетелі, Н. Николадзе і ін. «Т.» виражали інтереси грузинського селянства і міської дрібної буржуазії. Виступали проти феодально-кріпосницьких буд, за соціальне і національне звільнення грузинського народу. У 60— 70-і рр. «Т.» вважали, що свобода осуществіма при відновленні незалежної грузинської держави шляхом організації загального народного повстання. Пізніше, враховуючи позитивний вплив передового суспільного життя Росії на грузинське суспільство, «Т.» виступали за розширення політичних прав грузинського народу в рамках Російської імперії. Проповідували принципи матеріалістичної філософії і реалістичної естетики. Сприяли затвердженню нової грузинської літературної мови. Погляди «Т.» формувалися під впливом ідеологів російської революційної демократії Ст Р. Белінського, Н. Р. Чернишевського, Н. А. Добролюбова, а також європейських утопічних соціалістів.
До 2-ої половини 70-х рр. «Т.» як єдина течія розпалася. У 80—90-і рр. так звані пізні «Т.» безпідставно закликали «націю» в цілому до загальної згоди, рівності і єднання.
Літ.: Історія Грузії. Уч. посібник, Тб., 1973, т. 2, с. 80—91, 105—10.
