Ерьзя (Нефедов) Степан Дмитрович [27. 10(8. 11). 1876, село Баєвий, нині Ардатовський район Мордовської АССР, — 24. 11. 1959, Москва], російський радянський скульптор. Вчився в іконописних майстернях в Алатире і Казані, в Московському училищі живопису, творення і архітектури у С. М. Волнухина (1902—06). У 1906—14 жив в Італії і у Франції, випробував вплив О. Родена . В 1919—25 брав участь в здійсненні плану монументальної пропаганди, працював над образом Ст І. Леніна. У 1926—50 жив в Аргентині, звертаючись переважно до дерева (альгароббо, квебрахо), прагнув до романтичної героїзації образу людини — «Бетховен» (1929), «Л. Н. Толстой» (1930, обидва — Російський музей, Ленінград) і до ліричного розкриття краси в жіночих портретах і фігурах. Е. працював без ескізів і нарисів, використовував ефекти природної фактури, природні форми дерева і інших матеріалів. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Літ.: Степан Ерьзя, Л., 1975; (Дорфман Н. А.), Каталог творів С. Д. Ерьзі, Саранськ, 1969.
