Епізоотичне вогнище
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Епізоотичне вогнище

Епізоотичне вогнище, вживане в епізоотології поняття, що характеризує місце перебування джерела (або джерел) збудника інфекції, або інвазії (хвора тварина, мікробоноситель), де при даній ситуації можлива передача збудника сприйнятливою твариною. Е. о., можуть бути приміщення (скотні двори, кошари, свинарники, пташники і ін.) і території (пасовища, ділянки довкола тваринницьких приміщень) з тими, що знаходяться там тваринними, в яких виявлена дана інфекція в тій або іншій формі. Для диких тварин Е. о. — ділянки лісу, луги і інші угіддя. Розміри Е. о. залежать від характеру хвороби, зокрема від механізму передачі збудника, і від конкретних умов, в яких хвороба протікає. При стійловому вмісті тварин Е. о. при окремих хворобах (наприклад, митий коней) обмежується, як правило, приміщеннями, в яких знаходиться ця група тварин. При висококонтагиозних хворобах (наприклад, при ящурові), а також при хворобах з трансмісивним механізмом передачі збудника (наприклад, при африканській чумі коней) розміри Е. о. можуть бути значними. Е. о. слід відрізняти від інфікованої місцевості, в якій немає джерел збудника інфекції, але об'єкти зовнішнього середовища обсіменені патогенною мікрофлорою. Е. о. вважають ліквідованим у тому випадку, коли знешкоджувано джерело збудника (одужання або забій хворих тварин), відсутні мікробоносителі, проведені відповідні ветеринарно-санітарні заходи, закінчився максимальний термін інкубації, характерний для даної інфекційної хвороби.

загрузка...