Епігони (греч. epígonoi, буквально — що народилися після, нащадки),
1) у старогрецькій міфології (у міфах так званого фіванського циклу) сини семи аргосських героїв, що безуспішно облягали м. Фіви (похід «семеро проти Фів»). Е. через 10 років зробили нову облогу Фів і узяли місто;
2) сини діадохов — полководців Олександра Македонського; боролися в 3 ст до н.е.(наша ера) за переділ монархії Олександра, що розпалася. Іносказання Е. — нікчемні послідовники, звідси поняття «епігон».