Еліот (Eliot) Джордж (псевдонім; справжнє ім'я Мері Анн Еванс, Evans) (22.11. 1819, маєток Арбері, Уорікшир, — 22.12.1880, Лондон), англійська письменниця. Під впливом різних філософських шкіл, особливо позитивізму О. Конта і Г. Спенсера, засвоїла ідею поступової еволюції суспільства і «гармонії» класів. У збірці повістей «Сцени з життя клерикалізму» (т. 1—2, 1858, російський переведення всіх трьох повістей — «Амос Бартон», 1860; «Любов містера Гильфіля», 1859; «Сповідь Дженет», 1860) звернулася до соціальних і етичних конфліктів села. Демократичні симпатії виявилися і в романі «Адам Бід» (т. 1—3, 1859, російське переведення 1859). Творчість Е. деякими межами близько натуралізму, що, проте, не перешкодило їй в романі «Млин на Флоссе» (т. 1—3, 1860, російський переведення 1860) відтворити типову картину життя провінційної міщанки. Зіставлення альтруїзму егоїстичній моралі імущих лягло в основу романа «Сайлес Марнер» (1861, російське переведення 1959). Романи Е. (в т.ч. «Фелікс Холт, радикал», т. 1—3, 1866, російське переведення 1867; «Міддлмарч», т. 1—4, 1871—72, російське переведення 1873) були популярні в Росії, їх високо цінували Н. Р. Чернишевський, М. Е. Салтиков-щедрін, І. С. Тургенев, Л. Н. Толстой.
Соч.: The complete works, v. I—10, L. — N. Y., 1908; The George Eliot letters, v. I—7, New Haven — L., 1954—55; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Млин на Флоссе, М. — Л., 1963.
Літ.: Історія англійської літератури, т. 2, ст 2, М., 1955; Івашева Ст Ст, Англійський реалістичний роман XIX ст в його сучасному звучанні, М., 1974; Alien W., George Eliot, L., [1965]; George Eliot. The critical heritage, L., [1971].
