Елпідін Михайло Костянтинович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Елпідін Михайло Костянтинович

Елпідін Михайло Костянтинович (1835, с. Никольськоє Лаїшевського в. Казанській губернії, — 1908, Женева, Швейцарія), російський революционер-шестідесятник, діяч вольному російському друку . Син диякона. Закінчив Чистопольськоє духовне училище, служив в Казанському суді повіту. З 1860 — вільний слухач Казанського університету. Під час Бездненського виступу 1861 знаходився в с. Безодня, був арештований і незабаром звільнений за недоліком доказів. За участь в студентських виступах 1861 висланий на батьківщину. Член казанського революційного кружка (з 1862 — відділення суспільства «Земля і воля» ) . В 1863 арештований у справі про Казанській змові 1863, засуджений до 5 років каторги, 6 липня 1865 біг з Казанського тюремного замку, емігрував, прилучився до «Молодій еміграції» . В 1866 організував в Женеві російську друкарню, в 1881 — книжкову лавку. Разом з Н. Я. Николадзе видавав журнал «Підпільне слово» (1866 № 1—2); у друкарні Е. друкувалися журнали «Сучасність» (1868 № 1—7) і «Народна справа» (1868 № 1—2), газета «Загальна справа», одним з видавців якої він був. За 40 років Е. випустив близько 200 книг, у тому числі перше окреме видання романа «Що робити?» (1867) і збірка вигадувань Н. Г. Чернишевського (т. 1—4, 1868—70), заборонені цензурою твори М. Е. Салтикова-щедріна, Л. Н. Толстого і ін., а також каталоги свого книжкового магазина (останній в 1906).

  Соч.: Бібліографічний каталог. Профілі редакторів і співробітників [Geneve, 1906].

  Літ.: Козьмін Би. П., Казанська змова 1863 р., М., 1929; його ж, Революційне підпілля в епоху «білого терору», [М.], 1929; Пінаєв М., М. К. Елпідін в 80— 90-і рр. (З історії російської еміграції), «Російська література», 1966 № 2; його ж, «Вольні» російські видання М. Елпідіна, в кн.: Питання російської і зарубіжної літератури, Волгоград, 1970; Звідний каталог російського нелегального і забороненого друку XIX ст, ч. 8, М., 1971

  Ю. Н. Коротков.