Електроліти (від електро... і греч.(грецький) lytos — розкладаний, розчинний), рідкі або тверді речовини і системи, в яких присутні в скільки-небудь помітній концентрації іони, що обумовлюють проходження електричного струму. У вузькому сенсі Е. називаються речовини, розчини яких проводять електричний струм іонами, що утворюються в результаті електролітичній дисоціації . Е. у розчинах підрозділяють на сильних і слабких. Сильні Е. практично повністю диссоційовані на іони в розбавлених розчинах. До них відносяться багато неорганічних солей і деякі неорганічні кислоти і підстави у водних розчинах, а також в розчинниках, що володіють високою диссоціюючою здатністю (спирти, аміди і ін.). Молекули слабких Е. у розчинах лише частково диссоційовані на іони, які знаходяться в динамічній рівновазі з недиссоційованими молекулами. До слабких Е. відносяться більшість органічних кислот і багато органічних підстав у водних і неводних розчинах. Ділення Е. на сильних і слабких в деякій мірі умовно, т. до. оно відображає не властивості самих Е., а їх полягання в розчині. Останнє залежить від концентрації, природи розчинника, температури, тиску і ін.
По кількості іонів, на які диссоціює в розчині одна молекула, розрізняють бінарні, або один-одновалентні, Е. (позначаються 1-1 Е., наприклад КС1), один-двовалентні Е. (позначаються 1-2 Е., наприклад Cacl 2 ) і т. д. Е. типа 1-1, 2-2, 3-3 і т. п. називаються симетричними, типа 1-2, 1-3 і т. п. — несиметричними.
Властивості розбавлених розчинів слабких Е. задовільно описуються класичною теорією електролітичної дисоціації. Для не дуже розбавлених розчинів слабких Е., а також для розчинів сильних Е. ця теорія непридатна, оскільки вони є складними системами, що складаються з іонів, недиссоційованих молекул або іонних пар, а також крупніших агрегатів. Властивості таких розчинів визначаються характером взаємодій іон-іон, іон-розчинник, а також зміною властивостей і структури розчинника під впливом розчинених часток. Сучасні статистичні теорії сильних Е. задовільно описують властивості лише дуже розбавлених (<0,1 міль/л ) розчинів.
Е. надзвичайно важливі в науці і техніці. Всі рідкі системи в живих організмах містять Е. Важний клас Е. — поліелектроліти . Е. є середовищем для проведення багатьох хімічних синтезів і процесів електрохімічних виробництв. При цьому все велику роль грають неводні розчини Е. Ізученіє властивостей розчинів Е. поважно для створення нових хімічних джерел струму і вдосконалення технологічних процесів розділення речовин — екстракції з розчинів і іонного обміну .
