Екологічна система закрита, функціонально єдина сукупність організмів (рослин, тварин і мікроорганізмів), що населяють загальну територію і здібних до тривалого існування при повністю замкнутому круговороті речовин (тобто за відсутності матеріального обміну через її кордони).
Принцип Е. с. використовується при розробці біологічних систем життєзабезпечення людини в умовах ізоляції від біосфери Землі, наприклад в космічних або підводних апаратах. Основу такий штучно створюваною Е. с. складають рослини, які за рахунок енергії світла в процесі фотосинтезу поглинають двоокис вуглецю і виділяють кисень, тобто здійснюють регенерацію атмосфери. Біомаса рослин використовується в їжу людиною і ін. гетеротрофними організмами які, у свою чергу, можуть входити в харчовий раціон людини. Невикористана біомаса рослин, продукти життєдіяльності людини і інших компонентів біокомплекса розкладаються мікроорганізмами до води, двоокиси вуглецю і мінеральних речовин, які знов використовуються рослинами. У СРСР створені експериментальні Е. с., що включають людину, одноклітинні водорості, вищі рослини (капуста, морква буряк, томат, пшениця і ін.), мікроорганізми — мінералізатори. За рахунок регенерації в таких Е. с. повністю забезпечувалася потреба людини в кисні, воді і до 20% в їжі. Е. с. природні частіше називаються екосистемами .
Літ.: Одум Ю., Основи екології, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1975, гл.(глав) 20; Основи космічної біології і медицини, т. 3, М., 1975, гл.(глав) 10; Експериментальні екологічні системи, що включають людину, М., 1975 (Проблеми космічної біології, т. 28).
