Ейзенхауер (Eisenhower) Дуайт Дейвід (14.10.1890, Денісон шт. Техас, — 28.3.1969, Вашингтон), державний і військовий діяч США, генерал армії (1944). Закінчив. військову академію в Уест-Пойнте (1915). З 1920 служив в американських військах на території США і за кордоном, у військовому міністерстві, штабі армії. В період 2-ої світової війни 1939—45 командувач (з червня 1942) американським військами в Європі, команд.(командувач) (з листопада 1942) союзними військами в Північній Африці і Середземномор'ї. З 1943 верховний головнокомандуючий експедиційними силами союзників в Західній Європі; керував висадкою англо-американських військ на побережжі Північно-західної Франції (див. Нормандська десантна операція 1944 ), що означала відкриття другого фронту в Європі. Був нагороджений орденами багатьох країн, у тому числі радянським орденом «Перемога» (1945). Після розгрому фашистської Німеччини Е. — командувач окупаційними силами США в Германії. У листопаді 1945 — лютому 1948 начальник штабу армії США. У 1950—52 верховний головнокомандуючий озброєними силами НАТО(Організація Північноатлантичного пакту) в Європі. У 1948—52 ректор Колумбійського університету в Нью-Йорку. У 1953—61 президент США від Республіканської партії. В області внутрішньої політики уряд Е. різко скоротило асигнування на соціальні потреби, включилося в розгорнуту правими силами антикомуністичну кампанію, пішло на пряме порушення буржуазно-демократичних свобод. Зовнішня політика уряду Е. була направлена на продовження гонки озброєнь і «холодної війни», зміцнення стратегічних позицій США в різних районах світу. Основою військової стратегії США стало збільшення потенціалу ядерної зброї, прискорення розвитку стратегічної авіації, створення флоту ядерних підводних човнів-ракетоносців. У основу стосунків з СРСР і іншими соціалістичними країнами був покладений принцип «балансування на межі війни», активізувалася лінія на підривання соціалістичних буд в країнах Центральної і Східної Європи (т.з. доктрина «звільнення»). уряд Е. було ініціатором створення нових агресивних військових блоків і баз. У 1954 була організована озброєна інтервенція проти Гватемали. У 1957 була висунута Ейзенхауера доктрина, направлена на зміцнення позицій США на Ближньому і Середньому Сході і протидію національно-визвольному руху в цьому районі. В той же час в умовах зростання могутності світової соціалістичної системи уряд Е. зробило деякі реалістичні кроки на міжнародній арені. У 1953 було підписано перемир'я в Кореї; у 1955 Е. брав участь в Женевській нараді глав урядів США, СРСР, Великобританії і Франції; у 1959 на запрошення Е. США відвідав з офіційним візитом голова Ради Міністрів СРСР.
