Егоров Борис Григорович [7(19) .8.1892, Москва, — 15.2.1972, там же], радянський нейрохірург, академік АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (1953), заслуженого на діяча науки РРФСР (1958). Член КПРС з 1952. Закінчив медичний факультет Московського університету в 1915. Працював під керівництвом А. Ст Мартинова, П. А. Герцена, Н. Н. Бурденко. У 1947—64 директор інституту нейрохірургії ім. Н. Н. Бурденко АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР). Основні роботи присвячені анатомо-фізіологічному обгрунтуванню і розробці нейрохірургічних операцій при пухлинах, травматичних поразках і захворюваннях судин нервової системи, лікуванню запальних захворювань мозку, травм нервової системи, знеболенню, пластиці твердої мозкової оболонки. Запропонував ряд нових операцій для видалення пухлин мозку і з приводу невралгій трійчастого нерва. Створив школу нейрохірургів. Член Міжнародного суспільства хірургів, Шведського медичного суспільства і суспільства нейрохірургів США, почесний член суспільств нейрохірургів ПНР(Польська Народна Республіка) і ГДР(Німецька Демократична Республіка), всесоюзних суспільств хірургів і нейрохірургів. Нагороджений 2 орденами Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.
Літ.: Б. Г. Егоров (До 70-ліття з дня народження), «Питання нейрохірургії», 1962 № 4.
