Егоров Володимир Євгенійович [7(19) .3.1878, с. Покровськоє, нині Орловської області, — 8.10.1960, Москва], радянський художник театру і кіно, народний художник РРФСР (1944). У 1892—1900 вчився в московському училищі Строгановськом. У 1906—1911 оформляв спектаклі в Московському Художньому театрі: «Життя людини» Андрєєва (1907), «Синя птиця» Метерлінка (1908) і ін. Створював декорації до постановок оперного театру С. І. Зиміну, Малого театру і ін. У 1915 почав працювати в кіно (фільм «Портрет Доріана Гріючи», 1915), був художником близько 100 фільмів. Кращі роботи: «Мати» (1920), «Примара бродить по Європі» (1923), «Закрійник з Торжка» (1925), «Його заклик» (1925), «Крила холопа» (1926), «Чини і люди» (1929), «Іуда Головльов» (1934), «Дубровський», «Ми з Кронштадта» (обидва в 1936), «Тринадцять» (1937), «Суворов», «Справа Артамонових» (обидва в 1941), «Кутузов» (1944), «Без провини винуваті» (1945), «Адмірал Нахимов» (1947) і ін. У 1911—17 і з 1945 викладав в Строгановськом училище (нині Московське вище художньо-промислове училище). Державна премія СРСР (1946). Нагороджений 2 орденами Трудового Червоного Прапора і медалями.
Літ.: Ушаков С., Художник Володимир Євгенійович Егоров, в збірці: Мосфільм, ст 2, М., 1961; Кумів Е., Володимир Євгенійович Егоров, М., 1965.
