Евгленовиє водорості (Euglenophyta), відділ мікроскопічних водоростей. Одноклітинні, рухливі, рідше колоніальні форми. Мають ясно виражене ядро, зелені (рідко безбарвні) хлоропласти з піреноїдамі або без них, плазматичну оболонку (періпласт), поверх якої деякі Е. ст мають тверді, інкрустовані залізом будиночки. На передньому кінці тіла знаходиться порожнина (глотка), через яку виходять назовні 1—2 (інколи більш) джгути, а збоку до їй прилягають скоротить. вакуолі і стигма (очко). В повзаючих форм джгут недорозвинений. Розмножуються Е. ст подовжнім діленням. За несприятливих умов деякі Е. ст скидають джгути і утворюють спори, що покояться (цисти). Живлення в зелених Е. ст переважно фототрофноє, в безбарвних — сапрофітне і голозойноє (за тваринним типом), паразити небагаточисельні. Запасними речовинами служать вуглевод парамілон і масло. Близько 60 пологів, більше 900 видів, поширених зазвичай в дрібних, багатих органічними речовинами водоймищах. У СРСР 33 роди, 429 видів. При масовому розвитку додають воді зелений, червоний або бурий колір. Багато зоологів відносять Е. ст до простим .
Літ.: Попова Т. Р., Сафонова Т. А., Евгленовиє водорості, Л., 1976.
