Дієприслівник, форма дієслова, що представляє процес як ознаку ін. процесу (наприклад, «читаючи, він думав про інше»). У російській мові Д. зберігає форми вигляду, застави, дієслівне управління і відноситься до того ж особі або предмету, до якого відноситься і дієслово, визначуваний Д. Форм часу, особи, числа Д. не має. У пропозиції Д. зазвичай виступає як обставина.
