Дуття в техніці, подача повітря або ін. газів в промислові теплотехнічні агрегати для забезпечення або інтенсифікації физико-хімічних процесів, що протікають в них. Стискування і подача газу здійснюються повітродувками і компресорами . Розрізняють Д.: холодне — з подачею атмосферного повітря; гарячіше — з попереднім нагрівом повітря до 1100—1200°С. У металургії заміна холодного Д. гарячим підвищила продуктивність печей. Д. з постійним вмістом вологи, що усуває негативний вплив коливань вологості атмосферного повітря на режим плавки, з'явилося в 40-х рр. 20 ст На початку 60-х рр. з метою інтенсифікації процесу плавки набуло поширення Д., збагачене киснем. Найбільша витрата Д. характерний для доменного виробництва, де кількість газу, що вдувається в піч, складає в середньому 2 м 3 /мін на 1 м 3 корисного об'єму печі (у сучасну доменну піч подається 6000—7000 м 3 /мін газу під тиском 0,3—0,5 Мн/м 2 ). Одночасна подача в доменну піч повітря, збагаченого киснем, і природного газу поряд із збільшенням продуктивності печі зменшує витрату коксу. У конвертерному виробництві застосовується кисневе Д., що подається в конвертер зверху під тиском 0,9—1,5 Мн/м 2 в кількості 300—800 м 3 /мін .
