Дурови
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дурови

Дурови, сім'я російських циркових артистів, клоунов-дрессировщиков. Анатолій Леонідович Д. [26.11(8.12) .1864, Москва, — 8(21) .1.1916, Маріуполь], у 1879 дебютував в балагані. Виступав як акробат, еквілібрист і жонглер. У 1882 в цирку М. Труцци (Вороніж) почав демонструвати дресированих тварин. Був першим цирковим артистом, що звернувся до політичної сатири. Сатиричні номери зазвичай сполучав з показом дресированих тварин. Гастролював в Німеччині, Австро-Угорщині, Франції, Іспанії і Італії. Володимир Леонідович Д. [25.6(7.7) .1863, Москва, — 3.8.1934, там же], заслуженого на артиста РРФСР (1927). Брат А. Л. Дурова. У юності захоплювався дресируванням, відвідував лекції І. М. Сеченова з фізіології тварин. Дебютував в 1879. Здобув популярність як соло-клоун і дресирувальник, використовував в сатиричних номерах дресированих тварин. Розробив вперше в Росії систему дресирування, засновану на вивченні природних інстинктів і рефлексів тварин. Став основоположником і пропагандистом так званого м'якого дресирування, що спирається на гуманне поводження з тваринами, використовує головним чином смакове заохочення. Цей метод згодом застосовувався всіма Дуровимі і більшістю радянських дрессировщиков. У 1912 організував в Москві куточок-музей (нині Куточок ним. В. Л. Дурова). Анатолій Анатольевіч Д. [26.11(8.12) .1887, Вороніж, — 19.11.1928, Іжевськ]. Син А. Л. Дурова. Дебютував в 1914. За жарт, направлений проти імперіалістичної війни, був засланий. Відновив роботу в цирку в 1917. Працював з великою групою дресированих тварин і птиць. Володимир Григорович Д. [3(16) .4.1909, Вороніж, — 14.3.1972, Москва], народний артист СРСР (1967). Внук А. Л. Дурова. Вчився в театральних майстернях під керівництвом Ст Е. Мейерхольда. Після смерті А. А. Дурова працював з його групою звірів. Продовжуючи традиції А. А. і Ст Л. Дурових сполучав в своїх виступах сатиричну клоунаду з показом дресированих тварин і птиць, добивався видовища, емоційної насиченості. Гастролював у Великобританії, Бельгії, Люксембурзі, Італії, Франції. Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями. Юрій Володимирович Д. [30.12.1909(12.1.1910), Петербург, — 22.2.1971, Брюссель], народний артист СРСР (1971). Член КПРС з 1947. Внук Ст Л. Дурова. Працював як асистент Ст Р. Дурова, потім самостійно. Клоун-сатирик і дресирувальник, виступав з великою всілякою і добре видресируваною групою звірів. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями. Тереза Василівна Д. (р. 5.9.1926, Вороніж), заслужену на артистку РРФСР (1969). Внучка А. Л. Дурова. Виступає (з 1947) із змішаною групою тварин.

  Соч.: Дуров А. Л., У житті і на арені, ч. 1—3, Вороніж, 1914; Дуров Ст Л., Мої звіри, М., 1927; Дуров Ст, Мої артисти До., 1953.

  Літ.: Дмітрієв Ю. А., Брати Дурови, М., 1945; Ковалів Е. М., Арена і люди радянського цирку, Л.—М., 1947; Островський Я., Володимир Дуров і його артисти, 2 видавництва, М., 1969.

А. Л. Дуров.

Дуров Володимир Григорович.

Дуров Володимир Леонідович.

А. А. Дуров.

Дуров Юрій Володимирович.

Дуров Анатолій Леонідович.

Ст Р. Дуров.

Дуров Анатолій Анатольевіч.

Ст Л. Дуров.

Ю. Ст Дуров.