Дун-ху («Східні ху»), китайська назва групи племен, що мешкали в давнину в Східній Монголії і Південній Маньчжурії; їх вплив поширювався на Ю.-З.(південний захід) до сучасного Чжанцзякоу (Калгану), на С. до Хинганського хребта. Етнічна приналежність Д.-х. до цих пір остаточно не з'ясована. Одні учені (Н. Я. Бічурін, Р. Е. Грумм-Гржімайло) вважали їх протомонгольськимі племенами, інші — тунгуськими або тюркськими племенами. Д.-х. — кочові племена, що знаходилися на стадії первіснообщинних стосунків. До 3 ст до н.е.(наша ера) Д.-х. не поступалися по силі і впливу хунну і деякий час навіть отримували від них дань. В кінці 3 ст до н.е.(наша ера) Д.-х. були розгромлені хунну. Залишки Д, що врятувалися від розгрому.-х. сталі відомі надалі під назвою ухуань і сяньбі.
