Другий Всеросійський з'їзд Рад робочих і солдатських депутатів
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Другий Всеросійський з'їзд Рад робочих і солдатських депутатів

Другий Всеросійський з'їзд Рад робочих і солдатських депутатів, відбувся 25—27 жовтня (7—9 листопада) 1917 в Смільному в Петрограді, зіграв всесвітньо-історичну роль і відкрив еру соціалістичної революції. Спираючись на волю величезної більшості робітників, солдатів і селян, на доконане в Петрограді звитяжне повстання робітників і гарнізону, з'їзд узяв владу в Росії в свої руки. Для управління країною з'їзд утворив Робітничо-селянський Радянський уряд на чолі с В. І. Леніном. З'їзд передав владу на місцях Радам робітників, солдатських і селянських депутатів. З'їзд прийняв Декрет про світ, Декрет про землю і інші постанови і звернення.

загрузка...

  Вирішення Першого Всеросійського з'їзду Рад робочих і солдатських депутатів про скликання в середині вересня 1917 2-го з'їзду Рад саботувалося есеро-меншовіцьким керівництвом ЦВК(Центральний виконавський комітет) Рад робочих і солдатських депутатів. ЦВК(Центральний виконавський комітет) мала намір підмінити з'їзд Рад Демократичною нарадою . Але за наполяганням фракції більшовиків ЦВК(Центральний виконавський комітет) був вимушений 23 вересня (6 жовтня) прийняти рішення про відкриття з'їзду 20 жовтня (2 листопада). 30 вересня (13 жовтня) було опубліковано відозву ЦК РСДРП (б) із закликом до боротьби за скликання з'їзду Рад. У вересні — жовтні відбувалися обласні і губернські з'їзди Рад, що свідчили про подальше більшовизування Рад. Місцеві Ради вимагали скликання 2-го Всеросійського з'їзду Рад. Бачивши, що зірвати скликання Всеросійського з'їзду не удасться, Бюро ЦВК(Центральний виконавський комітет) перенесло термін його відкриття з 20 на 25 жовтня (7 листопада). До цього часу почали з'їжджатися з місць делегати. Вони привезли з собою накази про передачу влади Радам. На засіданні ЦК РСДРП (б) 21 жовтня (3 листопада) було розглянуто питання про порядок денний і керівництво більшовицькою фракцією з'їзду. Найважливіші доповіді — про владу, про війну, про землю — ЦК доручило Ст І. Леніну.

  З'їзд відкрився 25 жовтня (7 листопада) в 10 ч 40 мін вечора, в розпал Жовтневого озброєного повстання, в якому взяли участь багато делегатів, прибулих з місць. На з'їзді було представлено 402 Ради: з них 195 об'єднаних Рад робочих і солдатських депутатів, 119 Рад робочих і солдатських депутатів, за участю селянських депутатів, 46 Рад робочих депутатів, 22 Ради солдатських і матроських депутатів, 19 Рад селянських депутатів і 1 Раду козачих депутатів. Делегати виражали волю трудящих всіх народів багатонаціональної Росії.

  За даними бюро всіх фракцій, до відкриття з'їзду налічувалося 649 делегатів, з них: 390 більшовиків, 160 есерів, 72 меншовики, 14 об'єднаних інтернаціоналістів, 6 меншовики-інтернаціоналістів, 7 українських соціалістів. До кінця з'їзду налічувалося 625 делегатів, з них: 390 більшовиків, 179 лівих есерів, 35 об'єднаних інтернаціоналістів, 21 українського соціаліста.

  В президію з'їзду увійшли від РСДРП (б) 14 делегатів на чолі с В. І. Леніном, який знаходився тут же в Смільному і керував завершуючими операціями повстання, на першому засіданні не присутній; від лівих есерів — 7 делегатів, від українських соціалістів — 1 делегат. Перше засідання почалося з дебатів з питання про повноваження з'їзду. Меншовики і праві есери, бундовци і інші, оповістив декларації протесту «проти військової змови і захвату влади», покинули з'їзд. У 2 ч 40 мін ночі була оголошена перерва. У 3 ч 10 мін ранку засідання поновилося. Бурею овацій зустрів з'їзд повідомлення про узяття Зимового палацу і арешті Тимчасового уряду. Приступивши до розгляду питання про владу, з'їзд в 5 ч ранку переважною більшістю делегатів (при 2 проти і що 12 утрималися) прийняло написане Ст І. Леніним і зачитане звернення А. В. Луначарським до «Робітників, солдатів і селян!». У нім говорилося, що з'їзд бере влада в свої руки, а на місцях вся влада переходить до Рад робітників, солдатських і селянських депутатів, які і повинні забезпечити справжній революційний порядок. Ліві есери приєдналися до звернення. Перше засідання закрилося в 5 ч 15 мін ранку.

  Друге засідання почалося 26 жовтня в 9 ч вечори. По двох основних питаннях порядку денного — про світ і про землю — виступило Ст І. Ленін. Він зачитав написаний ним Декрет про світ. Декрет був прийнятий з'їздом одноголосно (близько 11 ч вечори 26 жовтня). У 2 ч ночі з'їзд прийняв більшістю делегатів (при 1 проти і що 8 утрималися) написаний і зачитаний Декрет В. І. Леніним про землю. З питання про організацію Радянського уряду пропозицію внесла фракція більшовиків. Проти цієї пропозиції виступили меншовики-інтернаціоналісти, ліві есери, делегат Вікжеля, що вимагали створення уряду з есерів, меншовиків і більшовиків. Переважною більшістю голосів в 4 ч ранку з'їзд прийняв постанову про організацію влади, запропоноване більшовиками. З'їзд вибрав новий склад ВЦИК в кількості 101 члена, в їх числі 62 більшовики, 29 лівих есерів і ін. Управління країною з'їзд поклав на Рада Народних Комісарів (СНК), до складу якого із-за відмови лівих есерів увійшли лише більшовики. Головою СНК(Рада Народних Комісарів) було вибрано Ст І. Ленін. На другому засіданні з'їзду були прийняті також постанови: про перехід влади на місцях до Рад; про звільнення арештованих членів земляного комітетів; про відміну страти на фронті; про негайний арешт глави того, що був Тимчасового буржуазного уряду А. Ф. Керенського; про боротьбу з контрреволюційними виступами; про освіту в армії тимчасових революційних комітетів. Були прийняті звернення до козаків із закликом переходити на сторону Радянської влади і до залізничників — про збереження порядку на залізниці. У 5 ч 15 мін ранку 27 жовтня з'їзд закінчив роботу. З'їзд знаменував собою історичну перемогу соціалістичної революції в Росії, поклав початок утворенню Республіки Рад.

  Літ.: Ленін Ст І., Другий Всеросійський з'їзд Рад робочих і солдатських депутатів 25—26 окт.(жовтень) (7—8 листопада) 1917, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 35; Декрети Радянської влади, т. 1, М., 1957; Жовтневе озброєне повстання в Петрограді. Документи і матеріали, М., 1957 (у серії: Велика Жовтнева соціалістична революція); Другий Всеросійський з'їзд Рад робочих і солдатських депутатів. Сб. документів, М., 1957; Городецкий Е. Н., Народження Радянської держави 1917—1918 рр. [М., 1965]; Історія КПРС, т. 3, кн. 1, М., 1967, с. 329—40; Мінц І. І., Історія Великого Жовтня, т. 2, М., 1968, гл.(глав) 19; Голиків Р. Н., Революція, що відкрила нову еру, М., 1967; Велика Жовтнева соціалістична революція. Маленька енциклопедія, М., 1968. Див. також літ.(літературний) при ст. Велика Жовтнева соціалістична революція .

  Р. Е. Рейхберг.