Рада Народних Комісарів (СНК), до 1946 назва найвищого виконавчого і розпорядливого органу державної влади СРСР, союзних і автономних республік. Вперше СНК(Рада Народних Комісарів) на чолі с В. І. Леніним був утворений на 2-м-коді Всеросійському з'їзді Рад. Згідно Конституції РРФСР 1918 іменувався СНК(Рада Народних Комісарів) РРФСР. Після утворення Союзу РСР був створений в липні 1923 перший СНК(Рада Народних Комісарів) СРСР під головуванням Ст І. Леніна. Відповідно до Конституції СРСР 1924 СНК(Рада Народних Комісарів) СССР утворювався постановою ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР, СНК(Рада Народних Комісарів) союзних і автономних республік — ЦВК(Центральний виконавський комітет) відповідних республік. За Конституцією СРСР 1936 СНК(Рада Народних Комісарів) СРСР, СНК(Рада Народних Комісарів) союзних і автономних республік утворювалися відповідно Верховною Радою СРСР, Верховними Радами союзних і автономних республік. До ведення СНК(Рада Народних Комісарів) СССР відносилося об'єднання і напрям роботи загальносоюзних і союзно-республіканських народних комісаріатів, вживання заходів по здійсненню народно-господарського плану і державного бюджету і по зміцненню кредитно-грошової системи, по забезпеченню громадського порядку здійснення загального керівництва в області зовнішніх стосунків з іноземними державами і ін.
В березні 1946 СНК(Рада Народних Комісарів) СССР перетворений в Рада Міністрів СРСР, а СНК(Рада Народних Комісарів) союзних і автономних республік — відповідно в Ради Міністрів союзних і автономних республік.
