Драконта закони, перше кодифікування афінського (аттічного) права, здійснене архонтом Афін Драконтом в 621 до н.е.(наша ера) Запис звичаїв в Д. з. супроводилася їх відбором і передивляється. Д. з. містять і кримінальні закони, що відрізнялися крайньою жорстокістю: страта призначалася не лише за крадіжку, підпал або умисне вбивство, але також і за незначну провину.
Зберігся уривок з Д. з. у написі 409—408 до н.е.(наша ера), з якого видно, що за неумисне вбивство призначалося вигнання, але в той же час встановлювалася можливість примирення родичів обох сторін; якщо таких не виявиться, 10 членів фратрії, до якої належав убитий, могли дозволити мимовільному вбивці доступ в країну. Обмежуючи кровну помсту, Д. з. забороняли самовільну розправу над вбивцею, за винятком тих випадків, коли він буде застигнуть на його власній землі. Не вважалося злочином вбивство злодія, якщо воно було здійснене для самозахисту або відбирання вкраденого майна. Важливе значення мали і норми Д. з., присвячені організації судового процесу по кримінальних справах.
Д. з. діяли, мабуть, аж до реформ Солона (594 до н.е.(наша ера)), проте норми, що стосуються неумисного вбивства і самозахисту, зберігалися в афінському праві довше. Суворість Д. з. лежить в основі поширених виразів «драконівські заходи», «драконівські закони».
