Доручення
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Доручення

Доручення, письмово оформлене уповноваження, що видається однією особою (довірителем) іншій особі (довіреному, представникові) для представництва перед третіми особами. Д. — однобічна операція, що фіксує вміст і межі повноважень довіреного. Дії довіреного на основі Д. створюють права і обов'язки безпосередньо для довірителя. За об'ємом повноважень розрізняють три види Д.: разова — на здійснення однієї конкретної дії (наприклад, на здобуття заробітної плати); спеціальна — на здійснення яких-небудь однорідних дій (наприклад, Д. юрисконсультові підприємства для виступів в арбітражі); загальна, або генеральна, — на загальне управління майном довірителя.

загрузка...

  По радянському праву форми і способи здійснення Д., терміни її дії, порядок припинення регулюються ГК(Цивільний кодекс) союзних республік. Наприклад, по ст. 67 ГК(Цивільний кодекс) РРФСР максимальний термін дії Д. встановлений в 3 роки; якщо термін дії не вказаний в самій Д., вона зберігає силу протягом 1 року з дня її здійснення. Д., у якій не вказана дата, недійсна.

  Для деяких видів Д. (наприклад, Д. на здійснення операцій, що вимагають нотаріальної форми) закон передбачає обов'язкове нотаріальне посвідчення. Д. від імені державної організації видається за підписом її керівника з додатком друку цій організації.

  Особа, якій видана Д., повинно особисто зробити ті дії, на які воно уповноважене; передоручення повноважень допускається лише в тому випадку, якщо це право обумовлене в Д. або якщо це необхідно для охорони інтересів довірителя. Дія Д. припиняється унаслідок закінчення її терміну, відміни Д. довірителем, відмови довіреного, ліквідації юридичної особи, від імені якої видана Д., смерті довірителя або довіреного, визнання кого-небудь з них недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім.

  Н. І. Татіщева.