Донгола, історична область між 3-м-кодом і 4-м-кодом порогами Нила, в Північній провінції Судану. До середини 4 ст н.е.(наша ера) складала частина країни Куш (Нубія). До 6 ст тут існувала держава Мукурра (із столицею в р. Стара Донгола), населення якого до цього часу християнізувало. Що посилилося в 10—13 вв.(століття) переселення арабів (почалося в 7—9 вв.(століття)), що повторювалися з 13 ст набіги мамлюков сприяли поширенню тут ісламу. Найвищого розквіту Д. досягла в 12 ст, чому в значній мірі сприяла транзитна торгівля рабами, а також залізом, слоновою кістю і ін. У 16 ст Д. увійшла до складу мусульманської держави Сеннар, що привело до витісненню з Д. християнства. У 1820 Д. була завойована військами єгипетського паші Мухаммеда Алі і в 1821 приєднана до Єгипту. У 1899 Д. включена до складу Англо-єгипетського Судану. З утворенням незалежного Судану (1956) Д. увійшла до його Північної провінції.
Літ.: Древні і середньовічні джерела по етнографії і історії народів Африки на південь від Сахари, т. 1, М-код.—Л., 1960; Смирнов С. P., Історія Судану (1821—1956), М., 1968. Див. також літ.(літературний) при ст. Куш.