Куш , Каш (др.-егип.), в давнину країна між 1-м-кодом і 6-м-кодом порогами Нила і декілька далі до Ю. і Ст по Білому і Блакитному Нилові, між Червоним м. і Лівійською пустелею (територія сучасного Судану і частини Єгипту). До корінного населення території До. — родинним древнім єгиптянам семіто-хамітським і кушитським розрізненим племенам, що займалися в 4—3-м-коді тис. до н.е.(наша ера) переважно скотарством, домішувалися, особливо з 2-го тис. до н.е.(наша ера), що проникали з Ю. негроїдні елементи. У епоху Древнього царства (3-і тис. дон. е.) єгипетські фараони посилали в До. торгівельні каравани і грабіжницькі експедиції за рабами, худобою, ебеновим деревом, слоновою кістю і так далі На півночі До. грунтувалися перші єгипетські факторії.
На початку 2-го тис. до н.е.(наша ера) в районі 3-го порогу виникло поселення Керма, розкопок якого дозволяють передбачати наявність примітивних форм державності на території До. До 16 — 15 вв.(століття) до н.е.(наша ера) територія До. до 4-го порогу була завойована Єгиптом. Країна управлялася єгипетським намісником, т.з. царським сином К. Вліяніє Єгипту сприяло поширенню єгипетської культури і прискорило розпад первіснообщинних стосунків. До 11 ст до н.е.(наша ера) територія До. була звільнена від влади Єгипту. Близько 8 ст до н.е.(наша ера) на території До. виникла держава з центром в Напате (Напатськоє царство), цар якого Піанхи в 2-у підлогу.(половина) 8 ст до н.е.(наша ера) опанував Єгипет, поклавши початок XXV єгипетської (ефіопською) династії. У 2-ій половині 6 ст до н.е.(наша ера) столиця держави була перенесена в Мерое (звідси Мероїтськоє царство). Воно проіснувало до 4 ст н. е.(наша ера) У джерелах античного часу назва «До.» витісняється назвою «Нільська Ефіопія», з 10 ст ця територія отримала назву «Нубія».
Літ.: Кацнельсон І. С., Нубія під владою Єгипту, «Вісник МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова)», 1948 № 6; його ж, Рабовласництво в Куші, «Вісник древньої історії», 1964 № 2; його ж, Напата і Мерое — древні царства Судану, м., 1970; Arkell A. J., A history of the Sudan. From the earliest times to 1821, 2 ed., L., 1961; Hofmann J., Die Kulturen des Niltals von Aswan bis Sennar, Hamb., 1967.
