Дозвілля, частина внерабочего часу, яка залишається у людини після виконання непорушних невиробничих обов'язків (пересування на роботу і з роботи, сон, їда і ін. види побутового самообслуговування). Діяльність, що входить в сферу Д., можна умовно розділити на декілька взаємозв'язаних груп. До першої з них відносяться навчання і самоосвіта в широкому сенсі слова, тобто різні форми індивідуального і колективного освоєння культури: відвідини публічно-видовищних заходів і музеїв, читання книг і періодики, слухання радіо і перегляд телепередач. Іншу, найбільш групу, що інтенсивно розвивається, в структурі Д. представляють різні форми любительської і суспільної діяльності: самодіяльні заняття і захоплення (хобі), фізкультура і спорт, туризм і екскурсії і т.д. Важливе місце у сфері Д. займає спілкування с. ін. людьми: заняття і ігри з дітьми, товариські зустрічі (удома, в кафе, на вечорах відпочинку і т.д.). Частина Д. витрачається на пасивний відпочинок. Соціалістичне суспільство веде боротьбу за витіснення з сфери Д. різних явищ «антикультури» (алкоголізм, антигромадська поведінка і ін.).
К. Маркс вважав вільний час основним мірилом багатства комуністичного суспільства (див. К. Маркс і Ф. Енгельс, Соч., 2 видавництва, т. 46, ч. 2, с. 217), оскільки воно служить умовою для всестороннього розвитку особи. У зв'язку із скороченням робочого тижня, розвитком і поліпшенням системи громадського харчування і побутового обслуговування час Д. постійно зростає. Разом із зростанням і збагаченням Д. міняється його вміст, відбувається перерозподіл питомої ваги між основними його функціями. Розумне використання Д. у все більшій мірі служить для відновлення сил індивіда, витрачених їм в процесі виробничої діяльності і виконання непорушних обов'язків, для його духовного і фізичного розвитку. У соціалістичному суспільстві в умовах науково-технічної революції всього більшого значення набуває остання функція Д., т.к. она, забезпечуючи стійке задоволення фізичних і духовних потреб кожної людини, сприяє подальшому підвищенню продуктивності його виробничої праці, швидшому і легшому опануванню нових професій і повноцінній участі в житті суспільства.
В процесі переходу до комуністичному суспільству вивченню і розумній організації Д. приділяється вся більша увага. Детальніше за див.(дивися) в ст. Вільний час .
Літ.: Грушин Би. А., Вільний час. Актуальні проблеми, М., 1967.
