Дніпропетровський металургійний завод ним. Г. І. Петровського (до 1917 — Александровський Південно-російський железоделательний і залізопрокатний завод Брянського акціонерного суспільства), одне із старих металургійних підприємств СРСР, що випускає чавун, сталь і прокат. Знаходиться в м. Дніпропетровську (УРСР). Будівництво заводу почалося в травні 1885. У 1887 пущена перша доменна піч. Д. м. з. має славні революційні традиції. У 1894 на заводі виникли марксистські кухлі. У 1897 в Екатерінославе був створений «Союз боротьби за звільнення робочого класу». Революційну роботу на заводі вели І. Ст Бабусин, Р. І. Петровський і ін. Робітники заводу брали активну участь в Революції 1905—07 і Жовтневій революції 1917.
З перших років Радянської влади металурги Д. м. з. брали участь у відновленні і будівництві нових металургійних і машинобудівних підприємств країни, готували для них кадри. На початку Великої Вітчизняної війни (1941) устаткування заводу було евакуйоване на Ст і встановлене на Чусовськом, Гурьевськом, Орсько-халіловськом, Златоустовськом і ін. заводах. Після звільнення Дніпропетровська від німецько-фашистської окупації (жовтень 1943) завод був відновлений. У 1951 він перевершив рівень виробництва 1940. У післявоєнні роки удосконалювалася технологія металургійних процесів, систематично збільшувався обсяг виробництва. Завод нагороджений орденом Леніна (1966).
