Бабусин Іван Васильович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Бабусин Іван Васильович

Бабусин Іван Васильович (партійний псевдонім Микола Миколайович, Богдан, Новіцкая і ін.) (3.1.1873 — 18.1.1906), професійний революціонер, більшовик. Народився в с. Леденськом Тотемського повіту Вологодської губернії в селянській сім'ї. У 1887—91 учень слюсарюючи в Кронштадті, з літа 1891 слюсар на Семянниковськом заводі в Петербурзі. У 1894 займався в робочому марксистському кружку під керівництвом Ст І. Леніна. У 1895 активно брав участь в роботі Петербурзького «Союзу боротьби за звільнення робочого класу». Вів революційну роботу серед робітників Семянниковського, Александровського і Скляного заводів, організовував робочі кухлі і бібліотеки. У січні 1896 арештований у справі « Союзу боротьби» і висланий в лютому 1897 в Екатерінослав. У грудні 1897 один з організаторів Екатерінославського «Союзу боротьби за звільнення робочого класу». У жовтні 1898 створив Екатерінославський комітет РСДРП; у 1900 організував нелегальну газету «Південний робітник». Би. був агентом ленінської «Іскри» і її активним кореспондентом. У 1900—01 вів революційну роботу в Москві, Смоленську, Полоцке, Орехово-Зуєве, Іваново-Вознесенське і др . В 1902 біг з екатерінославськой в'язниці і виїхав до Лондона. У жовтні 1902 повернувся до Росії. Будучи членом Петербурзького комітету РСДРП, вів боротьбу проти «економістів» і зубатовцев, відстоював позиції ленінської «Іскри». У 1903 арештований і висланий на 5 років в Верхоянськ (Вост. Сибір). Звільнений по амністії в 1905, активно брав участь в Революції 1905—07. Входив до складу Іркутського і Читинського комітетів РСДРП, співробітничав в більшовицькій газеті «Забайкальський робітник». Разом с В. К. Курнатовським і А. А. Костюшко-Валюжанічем очолював в Читі озброєне повстання. У січні 1906, транспортуючи з Чити до Іркутська зброю для робітників, був захоплений з п'ятьма товаришами на ст. Слюдянка Забайкальською ж. д.(залізниця) каральною експедицією генерала Меллер-Закомельського і 18 січня 1906 на ст. Мисовая без суду і слідства розстріляний. У некролозі, присвяченому Б., В. І. Ленін назвав його народним героєм, гордістю більшовицької партії. Ім'ям Би. названий колишній р. Мисовськ Бурятською АССР.

  Літ.: Ленін Ст І., І. Ст Бабусине, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 20, с. 79—83; Спогади І. В. Бабушкина (1893 — 1900 рр.), М., 1955; Ленінська «Іскра» М., 1950; 3еліксон-Бобровськая Ц. С., І. Ст Бабусине, [2 видавництва], Л., 1939; Новоселів М. А., І. Ст Бабусине, 1873—1906, М., 1954; Мішкевіч Р. І., І. Ст Бабусине, Документ. повість. Л., 1963.

І.В. Бабусин.