Дмітрієв Іван Іванович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дмітрієв Іван Іванович

Дмітрієв Іван Іванович [10(21) .9.1760, с. Богородськоє Казанській (пізніше Симбірськой) губернії, — 3(15) .10.1837, Москва], російський поет. Народився в сім'ї поміщика. У 1796—1814 займав пости обер-прокурора Сенату, міністра юстиції і ін. Виступив у пресі в 1777. Поезія Д. — типовий зразок російського дворянського сентименталізму . Як сатирик Д. розробляв світські і повчальні теми (жартівливо-сатиричні казки «Модна дружина», 1792; «Химерник», 1794). Сатира «Чужий толк», що висміювала риторичну оду, стала одним з програмних творів карамзіністов. Багаточисельні байки Д. поетичні і витончені. Перекладені на музику пісні Д. («Стогне сизий голубок» і ін.). Драматична поема «Ермак» (1794) — перший в російській поезії досвід романтичного трактування національно-історичного сюжету. Автор записок «Погляд на моє життя» (опубліковані 1866).

  Соч. у кн.: Карамзін Н. і Дмітрієв І., Ізбр. вірші. Вступ. ст., прим.(примітка) А. Я. Кучерова, Л., 1953.

  Літ.: Історія російської літератури XIX ст Бібліографічний покажчик, М-код.—Л., 1962.