Дмітрієв Микола Костянтинович [16(28) .8.1898, Москва, — 22.12.1954, там же], радянський язиковед-тюрколог, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1943), дійсний член АПН(Агентство друку Новини) РРФСР (1945). Професор Ленінградського (1925—41) і Московського (з 1929) університетів. Основоположник радянської школи тюркологиі, що дав науковий опис ряду тюркських мов («Буд турецької мови», 1939; «Гагаузькі етюди», 1939; «Граматика кумикського мови», 1940; «Граматика башкирської мови», 1948). Д. займався проблемами тюрко-слов'янських мовних зв'язків («Етюди по сербо-турецькій мовній взаємодії», ч. 1—4, 1928—1929). Здійснив ряд видань тюркських фольклорних текстів (пісень, казок), супроводжує їх лінгвістичним і літературознавством коментарем.
Соч.: Питання вивчення хакаської мови і його діалектів. (Матеріали для наукової граматики), Абакан, 1954 (совм. з Ф. Р. Ісхаковим); Буд тюркських мов. [Ізбр. праці], М., 1962.
Літ.: Севортян Е. Ст, З історії розвитку радянської тюркологиі (пам'яті Н. До. Дмітрієва), «Ізв. АН(Академія наук) СРСР. Відділення літератури і мови», 1955, т. 14, ст 2.
