Дманіси, селище міського типа, центр Дманісського району Грузинської РСР. Розташований на р. Машавера (басейн Кури), в 30 км. до Ю.-З.(південний захід) від залізничної станції Казреті (кінцева станція вітки від Марнеулі). Сиромаслодельний завод. Поблизу Д., в злиття річок Машавера і Пінезаурі, знаходяться розвалини міста-фортеці (площа 25 га ) Дманіси, крупного стратегічного і торгівельно-ремісничого пункту середньовічної Грузії. Виник в епоху раннього середньовіччя (у фортеці збереглася трьохцерковна базіліка 6—7 вв.(століття), відновлена на початку 18 ст, притвор з багатим різьбленням 13 в.; до Ст від базіліки — руїни дзвіниці). З 9 ст Д. володіли араби, потім турки-сельджуки, вигнані в 1123 Давидом IV Строїтелем. Розквіт Д. відноситься до 12—13 вв.(століття) Населення Д. було змішаним хрістіано-мусульманським (грузини, вірмени, араби і ін.). Після розгрому Д. Тімуром (кінець 14 ст) почався занепад міста що піддавався спустошливим навалам монголо-татар, персів, турок. До кінця 16 ст перетворився на село, а до середини 18 ст обезлюдів. Вивчення городища Д. почалося в середині 19 ст, розкопки з 1936. Виявлені: міські ворота, мощені вулиці, лазні, тунель до річки, житла, гончарна, маслобойная і ін. майстерні, лавки, комори, винні льохи, мечеть з мінаретом і медресе. Знайдена велика кількість різної кераміки 9—10 і особливо багато 11—12 вв.(століття) місцевого виробництва, монети (переважно грузинські, 11—13 вв.(століття)); знаряддя праці і зброя, клад з 25 золотих і срібних прикрас 12—13 вв.(століття)
Літ.: Мусхелішвілі Л. Ст, Розкопки в Дманіси, в сб.(збірка): Радянська археологія, ст 6, М-код.—Л., 1940; Ломтатідзе Р. А., Деякі підсумки археологічних розкопок пам'ятників феодальної Грузії, там же, ст 27, М-код.—Л., 1957.
